Потреби і розвиток дитини від 0 до 3 років

01.12.2021

Потреби і розвиток дитини від 0 до 3 років

1.Не очікуйте від себе надто багато в перші дні після народження, і від дитини теж. Дайте пристосуватися собі до ситуації.Жінка повинна прислухатись до себе, що їй потрібно,не соромитися просити.

2.Враховуйте що відбувається з вашим чоловіком (дружиною). Не ображайтеся на дружину за перепади настрою. Будьте поруч, і разом засвоюйте навички догляду за дитиною. Не відштовхуйте чоловіка, батька вашої дитини.

3.Дозволяйте присвятити час вашим стосункам, і собі особисто за допомогою чоловіка. Вам життєво необхідно відпочивати від дитини, щоб наповнитися енергією силами, покращити самопочуття.

4.Перші 9 місяців дитина в симбіозі з мамою, емоційному, фізичному, психологічному, енергетичному. У дитини формується довіра до навколишнього світу, любов, почуття потрібності. Дитині потрібно багато емоційної підтримки, турботи, присутності мами і тата.

5.Коли дитина видає звук, витримайте паузу 20-30 секунд. Це допоможе дитині формувати розуміння, чи хоче вона чогось насправді. Також враховуйте що дитина не вміє терпіти і в першу чергу плаче коли їй хочеться їсти, жарко чи холодно, і мокрий памперс.

6.В цьому віці поводьтеся з дитиною так як це влаштовує дитину. З шести місяців дитина намагається самостійно діяти і реалізовувати свої бажання, дістати іграшку перевірити вічка у мами і тата, підняти голівку, встати , повернутись. Не можна дитину залишати одну. Дозволяйте торкатися перевертати предмети, не обмежуйте тільки ліжечком чи пелюшками. Це основа майбутнього інтелектуального розвитку (м’яке, ніжне, шершаве). Дайте безпечні іграшки,часто перевіряйте чим зайнята дитина.

7.Не карайте дитину якщо вона щось розбила. Ручки ще недостатньо розвинуті, слабкі. Дитина не розуміє що вона заподіяла біль. Виявляйте твердість але не жорстокість, і говоріть спокійним голосом: «Мені боляче, цього робити не можна». Дитина відреагує на голос, а ваша паніка передається дитині.

8.З семи місяців дитина починає тримати чашку з якої п’є, направляти пляшечку до рота,брати їжу пальцями, допомагати себе вдягати, протягуючи ручки й ніжки. Починається процес відділення від мами,закінчується до трьох років, і дитина починає сприймати себе як самостійну особу. Починає встановлювати зв'язок з іншими людьми. Їй важливо в цьому допомагати. Мама може починати менше проводити часу з дитиною і залишати її на інших людей.

9.Говоріть дитині частіше «так» ніж «ні». Більше заохочуйте її дії , більше дозволяйте ніж забороняйте. Обмеження повинні бути зв’язані з безпекою. Не бійтеся давати дитині чашечку,якщо вона її навіть і кине,ложечку,якщо і обіллється. Якщо дорослі все будуть робити за дитину,їй дуже тяжко буде відділитися,вона буде боятися.

10.Від року до трьох, дитина тримає предмети, відгукується, сидить, ходить, вимовляє деякі слова,не втримує ложечку,кричить,нервує,не може сидіти на одному місці. З одного боку ми сприймаємо дитину як дорослу,багато вміє,з іншого як маленьку,дві крайності.

11.У малят цього віку пам'ять дуже коротка. Щодня спотикається об один і той же поріг. І не спрацьовує говорити: «Дивись під ноги». Дитину цікавить, все що навколо. Дитина не може поки що передбачити наслідків, чи своїх дій, тому й заглядає в перед і не може чекати. Не може згадати що вона відчувала раніше, і уявити, що буде відчувати потім.

12.Не може зрозуміти зміст багатьох слів. «Пообіцяй не розкидати іграшки». Не спрацює: «Ти ж обіцяла не розкидати іграшки». Говоріть короткі слова, прохання: «Підніми, дай, на, молодець, дякую».

13.У дитини висока рухова активність, емоційність, підвищена допитливість, пізнавальна діяльність, прагнення до спілкування з дорослими, однолітками. Частіше говоріть з дитиною, розповідайте, показуйте, не заміняйте телевізор, комп’ютер живим спілкуванням.

14.У 2 роки у дитини з’являється потреба усвідомити і оцінити свою силу. Головне слідкуйте за безпекою, покажіть кордони за які не можна заходити. Якщо показуєте куди не можна, запропонуйте альтернативу, обов’язково покажіть куди можна.

15. З 2.5 років дитина тягнеться до дітей, може гратися поруч але не разом,переривати свою гру щоб стежити за сусідом. А взаємодія з іншими дітьми відбувається способами: бити, кусати, штовхати, щипати. Дитина не знає як вступити в контакт, соромиться, боїться, і ще не зовсім досконало розмовляє, щоб саме мовою взаємодіяти з іншими. Межі дозволеного для дитини показуйте зразу відносно конкретної ситуації. Покажіть дитині приклад, як вітатися. Посміхніться привітайтеся з другою дитиною.

16.Їжа не найкращий спосіб для формування дисципліни. Це один із способів навчите дитину режиму харчування. Якщо ви вважаєте що дитина мало їсть,поцікавтесь фізичним розвитком маляти у вашого педіатра. Якщо все в нормі, дитина активна, здорова, значить це її індивідуальна особливість, а також харчові вподобання.

17.Перехід до сну повинен бути поступовий. Не зненацька,швидко спати час прийшов. Попередьте дитину за пів години до сну, що через пів години наступить час іти спати. Через п’ятнадцять хвилин варто повторити, що залишилось п'ятнадцять хвилин. Якщо необхідно допоможіть дитині закінчити гру. Коли дитина вже в ліжку побудьте 10-15хв.,посидьте поруч, розкажіть казку, заколисуйте, погладьте, потримайте за ручку. Звертайте увагу якою є ваша дитина, жайворонком, совою. Дітям до трьох років потрібно спати вдень. Обов’язково повинен бути режим,коливання можуть бути 15-20хв. Кожного вечора вкладайте дитину в один і той же час, з одними і тими ж ритуалами, і у вас не буде проблем із сном та вкладанням.

18.Сон і їжа ніколи не повинні використовуватися як покарання і заохочення.

19.Дитина в цьому віці швидко переключається. Позначайте до чого їй можна торкатись, до чого ні. Привчаючи дитину до порядку, будьте уважні до того, яких правил, пов’язаних з порядком, ви самі дотримуєтесь. Вашій дитині ще немає трьох років,фізично вона не дуже здатна зробити це сама, допомагайте. Прибирати разом, не значить за дитину. Нехай це буде просто гра чи змагання, творчий процес.

20.Дитина гризе нігті, палець в роті. Це створює ілюзію задоволення, заспокоєння. Пізніше ця звичка може бути почуття страху безсилля,невпевненості, зацікавленості. Частіше гладьте дитину, цілуйте, обіймайте, говоріть ласкаві слова. Не соромте дитину. Необхідні любов і схвалення, саме вони додають дитині впевненості, наполегливості.

21.У 8місяців формується страх чужих. Страх це нормальна частина нашого дорослішання. Більшість дитячих страхів з’являється і зникає. Батькам важливо самим бути спокійними у відносинах з дітьми та навколишніми. Подолання страху це зрозуміти що за ним криється. Від нашої дорослої, батьківської поведінки залежить,залишиться цей страх,чи зникне. Ніколи не смійтеся над дитячим страхами, дитина дійсно боїться, не знецінюйте «нічого страшного». Будьте поруч,співчувайте, допоможіть впоратися, придумайте разом способи подолання.

22.Дитина до року виражає своє незадоволення природно, ричить, червоніє. Її почуття не спрямовані на когось конкретно. В 2 роки у дитини з’являються істерики, спалахи роздратування. У 4 роки поганий настрій, дитина дується, сердиться. В 6 років словесні напади. Дитячий гнів вимагає різних підходів. Будьте спокійні, вживайте слова прості зрозумілі дитині. Дитяча злість може бути не логічною. Дайте можливість позлитися. Можна говорити «Я бачу що ти злишся. Розкажи що тебе розізлило». Якщо ви б’єте по губах, руках дитину ви руйнуємо пізнавальну активність дитини, закріплюєте страх, негативну поведінку, і формуєте жорстокість. Дитина яку б’ють, б’є інших або ж себе, наказуючи за те що не подобається.

23.З 1.5 до 3 років проявляється негативізм. Дитина заперечує всі прохання, порушує всі обмеження. Не можна потурати дитині, це провокує робити ще гірше. Домовляйтеся, пропонуючи вибір, залишайтесь спокійними, зберігайте контроль. Спостерігайте за дитиною,намагайтесь розібратися в причині. Від вас залежить закріпиться цей спосіб залучення уваги, чи ні. Хваліть дитину коли їй вдалося домовитися,справитися, це і є закріплення позитивної поведінки. Якщо дитина робить щось безпечне, кидає пісок, б’є, пригорніть до себе, заберіть спокійно руки дитини, а потім говоріть.

З повагою, Людмила Курякова, приватна практика: медична психологиня, кваліфікація гештальт-консультантки з індивідуальної та групової психокорекційної і психотерапевтичної роботи з дітьми, підлітками та їх сім'ями. В психологічній роботі використовую арттерапевтичні методи і методики, КПТ техніки, тілесно-орієнтовані вправи, та притчі позитивної психотерапії. Парапсихологиня/дослідниця парапсихічних явищ і здібностей людини. Консультантка з основ дієтології, системи збалансованого харчування, фітопрофілактики, превентивних антиейджингових методів. Консультантка з народної і нетрадиційної медицини, знахарка/використання молитов, дарів природи для життєвої сили (енергоінформаційні методи лікування, лікування словом, травознавство). Авторка наукової праці "Музична терапія із застосуванням тибетської чаші та куль здоров'я Баодінга як засіб для зменшення м'язової напруги і тривоги при тривожних розладах". Членкиня ВГО «Асоціація фахівців з народної і нетрадиційної медицини України»; дійсна членкиня ВГО «Асоціація превентивної та антиейджинг медицини; асоціативна членкиня ВГО «Арт-терапевтична асоціації» (Київ); членкиня Громадської спілки «Національна психологічна асоціація»; власниця інтернет-магазину послуг, продуктів, товарів, для зміцнення здоров’я, зцілення душі і тіла, покращення якості життя «Знахарська Лавка-Родинна Лавка»; авторка книги «Психологічна Знахарська Допомога» 2022р.; Блокнот «Рекомендації з харчування для зміцнення здоров’я і нормальної ваги» 2021р.; «Ментальне Таро Міли М’яти» 2021р.; «Мудрість Життя-Щоденник Натхнення» 2015р.; Публікації у ЗМІ: Вплив харчової поведінки та соматичне здоров’я)-Газетний Комплекс ПП «Інтернет-медіа» Газета 2000-Блоки «Вікенд-Здоров’я», «Місто»-2-12-2013р.; Співавторка (2008р.), в Міжнародному гуманітарному Центрі «Розрада» Проект «Насильству-«Ні» Зробимо Україну Територією без домашнього насильства», за підтримки Трастового фонду ООН по викоріненню насильства проти жінок (ЮНІФЕМ), тренер Ворк-Шоп-Майстер-Клас «Насилля як життя», «Коли дитина у нас в терапії» для представників центрів соціальної роботи, відділів у справах сім’ї та молоді, представникам районних управлінь МВС, дільничних міліціонерів, відділів кримінальної міліції у справах дітей та представників громадських організацій; Розробка проектів «Захист прав дитини при розлученні», «Діти трудових мігрантів. Методика діагностики моделей поведінки дітей трудових емігрантів.