Дитячі істерики – це нормальна частина розвитку,
особливо у віці від 1 до 4 років, коли дитина ще не вміє ефективно висловлювати
сильні емоції (гнів, розчарування) словами. Це потужний вибух емоцій, а не
маніпуляція.
Що робити, щоб впоратися з істерикою та зменшити їх частоту:
1. Стратегія Під час Істерики (Коли це відбувається)
Головне завдання - залишатися спокійним і забезпечити безпеку дитини.
А. Забезпечте Безпеку
Фізична безпека: Якщо дитина б’ється головою,
кидає предмети або падає, перенесіть її в тихе, безпечне місце
(наприклад, на килим у спальні). Не залишайте її без нагляду.
Не говоріть: У піку істерики дитина не сприймає
логіку чи слова. Краще мовчки бути поруч.
Б. Ігноруйте Атаку, Прийміть Емоцію
Ігноруйте поведінку: Ігноруйте крики, тупання
ногами та плач. Не сваріть, не кричіть у відповідь і не сперечайтеся. Реакція
(навіть негативна) може посилити істерику, оскільки дитина отримує увагу.
Прийміть почуття: Коли дитина трохи
заспокоїться, коротко визнайте її емоції: «Я бачу, ти дуже злишся», «Тобі сумно, що ми не
купили іграшку». Це допомагає дитині відчути, що її почуття важливі.
Запропонуйте комфорт: Дайте
обійняти себе, якщо дитина цього хоче. Якщо ні, просто мовчки залишайтеся поруч.
В. Короткі та Чіткі Правила
Не здавайтеся: Якщо істерика почалася через
заборону (наприклад, не можна їсти цукерки перед вечерею), не змінюйте рішення. Якщо ви здастеся, дитина навчиться
використовувати істерику як ефективний інструмент для маніпуляції.
Переключення: Якщо істерика тільки починається,
спробуйте переключити увагу: «Подивись, яка велика машина проїхала!», «Давай
пострибаємо до вікна!»
2. Стратегія Запобігання (Що робити щодня)
Більшість істерик можна попередити, усунувши їхні основні причини.
А. З'ясуйте Основні Причини
Істерика часто є наслідком фізичного дискомфорту
або емоційного перенавантаження:
Голод: Істерики «на голодний шлунок» -
найпоширеніші. Завжди майте під рукою корисний
перекус.
Втома/Недосипання: Слідкуйте за режимом сну.
Перевтомлена дитина не контролює емоції.
Надмір стимулів: Уникайте тривалого
перебування у гамірних, людних місцях (супермаркети, великі свята), якщо дитина
схильна до перевантажень.
Б. Навчіть Емоційної Лексики
Називайте емоції: Регулярно допомагайте дитині
назвати її почуття. «Ти зараз засмучена, а тепер
ти веселий».
Пропонуйте альтернативи: Заздалегідь
пропонуйте інші способи вираження гніву: «Якщо ти злишся, ти можеш сильно-сильно тупнути ногою, або порвати газету, але не бити мене».
В. Надайте Контроль
Істерики часто виникають через відчуття дитиною безсилля.
Дайте їй контроль у тих сферах, де це можливо:
«Ти одягнеш синю футболку чи жовту?» (Вибір кольору).
«Ти спочатку почистиш зуби чи підеш у туалет?» (Вибір порядку).
«Ми підемо гуляти зараз чи через 5
хвилин?» (Вибір часу).
Це дає дитині відчуття автономії, зменшуючи
потребу боротися за владу через істерику.
Пам'ятайте: Істерика минає. Ваша роль - бути емоційним якорем для дитини, показуючи, що ви можете
впоратися з її сильними почуттями.
