Як сформувати у
дитини безпечну поведінку
1.Щоб сформувати
у дитини безпечні звички, навчити безпеці, мама і тато мають самі поводитися безпечно.
2.Маленьку дитину
треба оберігати від небезпеки-ховати ліки, засоби миття посуду і пральний
порошок, зачиняти вчасно вікна та
вдягати обмежувачі, міцні москітні сітки, облаштувати дитячу кімнату безпечними
меблями та іграшками. Не зберігати вдома яди для пацюків, промивання труб і
т.д..Постійно пояснюючи дитині, як можна безпечно користуватися водою,
вогнем,що буде, якщо наприклад, прикласти палець до гарячої праски, або ж
засунути руку в блендер, і т.д. Потрібно навчити дитину правильно користуватися
небезпечними речами і
предметами, щоб не нашкодити собі та
навколишнім. І постійно розповідати, та наводити приклади наслідків безпечної
та небезпечної поведінки дітей й дорослих. Тобі можна, але будуть такі
наслідки.
3.В кінці першого
року життя показуйте дитині небезпечні речі і говоріть про наслідки.
Доторкніться легенько пальцем дитини до голки та скажіть: «Гостра, боляче!
Голкою шиють, а не граються».
4.Не залишайте
маленьку дитину на довго саму. Тиша в дитячій кімнаті є підозрілою.
5.Ви маєте знати
з ким ваша дитина,де вона і чим займається.
Існує безліч
небезпечних ситуацій:
6.До 12років
уникати по можливості перебування на вулиці у темні часи. Гуляти,йти зі школи,з
кимось.
7.Дитина має
знати ,що ніхто немає права з сторонніх людей наближатися,розмовляти до неї,
якщо вона цього не хоче. Дитина має бути особливо уважною до слів, жестів та
поведінки дорослих, і вчитися ії інтерпретувати, щоб розуміти де і від кого
небезпека. Дитина має збільшити дистанцію,щоб мати змогу втекти,подивитися
навколо себе,чи є поблизу інші дорослі яких можна попросити про допомогу.
Дитина не повинна погоджуватися іти з дорослим по його проханню а бо
вимозі,виконувати доручення,інформувати про своє прізвище ім’я адресу.
8.Ні в якому разі
не відчиняти двері незнайомим або малознайомим людям. Кожен відвідувач має
попередити по телефону батьків, а друзі дитину, що прийдуть в гості.
9.Ваша дитина
повинна знати де вас знайти.
10.Ні в якому
разі не повинна дозволяти торкатися до себе, особливо до статевих органів.
Поясніть дитині, що це не гра, а злочин-розбещення дитини, і що дитина
обов’язково розповість батькам і поліції. Навіть, якщо дорослий збоченець,
погрожує, що розповість одноліткам, і батькам, що дитина винна сама. Поясніть дитині, що вона не винна в поведінці
дорослого злочинця, дитина не відповідає за поведінку дорослого. Це дорослий
вирішив сам скористатися безсиллям дитини, і зробити ії боляче, образити,
принизити, поглумитися, розбестити. Поясніть дитині, що психічно здорова людини ніколи не намагається
зґвалтувати, вимагати чи просити, щоб дитина показала свої статеві органи,
чіпати статеві органи дитини. Поясніть дитині, що є дорослі збоченці, яких збуджують діти, і вони бажають
займатися сексом з дітьми. Це сексуальний злочин над дитиною,і такі збоченці
повинні сидіти в тюрмі. Сексуальний потяг до дітей віком до 11 років і
підлітків до 16 років називається педофілія, ефебофелія-це сексуальний потяг
дорослої людини до дівчат і юнаків підліткового та юнацького віку. Сексуальне
насильство в сім’ї це протиправне посягання одного члена сім’ї на статеву
недоторканість іншого члена сім’ї, а також дії сексуального характеру по
відношенню до неповнолітнього члена сім’ї. Сексуальне насильство над дитиною це
сексуальне використання дитини для отримання дорослим задоволення. Це залучення
дитини без її згоди або з її згодою до сексуальниї дій з дорослим. Згода дитини
не враховується, так як доросли й має фізичну,
вікову, інтелектуальну перевагу. Злочинна сексуальна поведінка до дитини
може бути як із фізичним контактом так і без нього (торкання інтимних частин
тіла дитини, примушування торкатися статевих органів дорослого, проникнення
частинами тіла або предметами в піхву, рот, анальний утвір дитини, навмисна
демонстрація дитині статевих органів, ведення з дитиною розмов еротичного
характеру що не являються сексуальною освітою, фотографування дитини в
сексуальних позах, заохочення дитини дивитися чи слухати статевий акт,
демонстрація порнографії, недорочне спостерігання за дитиною, коли вона
миється, або роздягається, оголення дитини не зметою переодягання). Сексуальне
використання дитини практично завжди відбувається таємно, злочинець використовує
природний страх дитини, провину і сором
за те що сталося, або ж погрожуючи покаранням і фізичною розправою.
Використовує підкуп дитини, а також переконує її що те що відбулося це
нормально. І саме головне, збоченець переконує дитини в тому, що вона відповідальна
за сексуальні дії над нею. Дитина почувається розгубленою, не знає кому і як
розповісти про те з нею сталося. Батькам потрібно бути дуже уважними до тих
дорослих які проводять час з їх дітьми, щоб забезпечити їх дитині захист. Жодна
дитина не готова до сексуальних домагань дорослого, якому довіряє. Дитина змушена покладатися на
насильник з приводу того що відбувається. Саме насильник як потрібно розуміти його дії , визначаючи
реальність для дитини, того що выдбувається. Якщо ви чуєте від дитини скарги
сексуального характеру на будь-якого дорослого, рідного, знайомого, не
знайомого, формуйте з дитиною довірливі стосунки, щоб вона могла вам без
остраху все розповісти. А якщо дитина закрилася, різко змінилася поведінка,
емоційний стан, або ж ви сумніваєтеся в словах дитини, звертайтеся до дитячого
психолога. В дитячих психологів цілі батареї психодіагностичних матеріалів, та
психокорекцій них технік, щоб продіагностувати й допомогти дитині. Якщо батьки
не розповідають дитині про насилля, не обговорюють можливості в таких
ситуаціях, дитина змушена буде вірити насильнику , що нікому не можна
розповідати, що дитина зруйнує сім’. Якщо розкаже, що все буде добре, що винна
вона сама тому що погодилася на ці дії з боку дорослого. І страх того що дитину
можуть у всьому можуть звинуватити, що її не повірять, гарантує мовчання
дитини. Жодна дитина немає рівної ваги і влади
аби сказати дорослому педофілу «ні», і на одна дитина не може знати
наслідків сексуальних стосунків з дорослою людиною. Типова реакція дитини, коли розбещення,
сексуальне насильство не кричати, а сховатися, прикинутися сплячим, і чекати
коли це все закінчиться. Потім соромитися і боятися своєї безпомічності
виразити свої почуття дорослим які нічого не зрозуміють. Якщо дитина
вчиться жити із сексуальним
насильником, насильством, в неї
руйнується здатність довіряти, любити, що довіра неможлива, і єдина запорука
безпеки це негативні очікування і ненависть до себе. За оціночними даними Ради
Європи збоченцями насильниками дітей у 8 випадках з десяти є члени сім’ї,
родичі, друзі, займаючи посади зв’язані з роботою з дітьми. Якщо дитина зазнала
сексуального насилля від члена сім’ї, родича, дитина може не розповідати про
насильство поки не стане дорослою.
11.Якщо на дитину
напали,привернути увагу,просити про допомогу,віддати гроші і цінності ,не
загрожуючи своєму життю.
12.Якщо дитину
переслідують. Знайти людне місце, торговий центр, офіс,поліклініку ,поросити
про допомогу,зателефонувати 102.
13.З трьох років
вчіть дитину не реагувати не відповідати на надмірну увагу незнайомців. З 5років дитина має знати, що неможна йти
нікуди з незнайомцями, відповідати на їх запитання про себе та їх
батьків,відчиняти двері. З 6 років дитина
потрапляє до школи,вона повинна розуміти, що вчитель офіційна особа,яка відповідає
за здоров’я дітей.
14.Не бійтесь
дивитися з дитиною телепередачі про страждання наркоманів,алкоголіків,курців.
Завдяки цьому дитина в майбутньому уникне спокуси.
15.З 14 років
розповідайте про небезпеку СНІДУ,ВІЛ-інфекції. Шляхи зараження.
16.З 12років доводимо до свідомості дитини що тільки
вона сама відповідає за своє життя і тому важливо небезпечне ставлення до
правил поведінки на дорозі,воді,льоді.
17.Допоможіть
дитині зрозуміти головне. Якщо вона вийшла із ситуації з найменшими втратами-це
означає,що її дії були правильними.
18.Якщо хто не
будь навіть в школі вчитель, принижує гідність дитини, вона має право і повинна
відстоювати свою думку.
З повагою, Людмила Курякова, приватна практика: медична психологиня, кваліфікація гештальт-консультантки з індивідуальної та групової психокорекційної і психотерапевтичної роботи з дітьми, підлітками та їх сім'ями. В психологічній роботі використовую арттерапевтичні методи і методики, КПТ техніки, тілесно-орієнтовані вправи, та притчі позитивної психотерапії. Парапсихологиня/дослідниця парапсихічних явищ і здібностей людини. Консультантка з основ дієтології, системи збалансованого харчування, фітопрофілактики, превентивних антиейджингових методів. Консультантка з народної і нетрадиційної медицини, знахарка/використання молитов, дарів природи для життєвої сили (енергоінформаційні методи лікування, лікування словом, травознавство). Авторка наукової праці "Музична терапія із застосуванням тибетської чаші та куль здоров'я Баодінга як засіб для зменшення м'язової напруги і тривоги при тривожних розладах". Членкиня ВГО «Асоціація фахівців з народної і нетрадиційної медицини України»; дійсна членкиня ВГО «Асоціація превентивної та антиейджинг медицини; асоціативна членкиня ВГО «Арт-терапевтична асоціації» (Київ); членкиня Громадської спілки «Національна психологічна асоціація»; власниця інтернет-магазину послуг, продуктів, товарів, для зміцнення здоров’я, зцілення душі і тіла, покращення якості життя «Знахарська Лавка-Родинна Лавка»; авторка книги «Психологічна Знахарська Допомога» 2022р.; Блокнот «Рекомендації з харчування для зміцнення здоров’я і нормальної ваги» 2021р.; «Ментальне Таро Міли М’яти» 2021р.; «Мудрість Життя-Щоденник Натхнення» 2015р.; Публікації у ЗМІ: Вплив харчової поведінки та соматичне здоров’я)-Газетний Комплекс ПП «Інтернет-медіа» Газета 2000-Блоки «Вікенд-Здоров’я», «Місто»-2-12-2013р.; Співавторка (2008р.), в Міжнародному гуманітарному Центрі «Розрада» Проект «Насильству-«Ні» Зробимо Україну Територією без домашнього насильства», за підтримки Трастового фонду ООН по викоріненню насильства проти жінок (ЮНІФЕМ), тренер Ворк-Шоп-Майстер-Клас «Насилля як життя», «Коли дитина у нас в терапії» для представників центрів соціальної роботи, відділів у справах сім’ї та молоді, представникам районних управлінь МВС, дільничних міліціонерів, відділів кримінальної міліції у справах дітей та представників громадських організацій; Розробка проектів «Захист прав дитини при розлученні», «Діти трудових мігрантів. Методика діагностики моделей поведінки дітей трудових емігрантів.
