+38 (067) 498-39-99 Пн.-Пт.: 10.00-19.00

Норма чи психопатологія-відхилення від норми

16.12.2022
Переглядів: 275


Норма чи психопатологія? Не людина являється хворою, а конкретний тип її поведінки та порушення конкретних психічних функцій, й такий стан оцінюється самою людиною та її оточенням як хвора поведінка. Погане самопочуття й хвора поведінка стають очевидними для оточуючих та самої людини. Дефект порушення може знаходитися в психічній сфері в наслідок набуття навчання-помилка в процесах переробки інформації і регулювання поведінки. Особливість нейронно біохімічної передачі інформації, наприклад, порушена реакція на кризу, тому наслідок - дезадаптивна поведінка. Чи навколишнє середовище регулює поведінку людини, наприклад адаптує до порушень в сім’ї, ненормальне соціальне середовище – це екстримальні ситуації, і як наслідок сформувалася порушена поведінка. Дитини або доросла людини жили якийсь період свого життя в сім’ї де над ними знущалися, або ж один із партнерів зловживав наркотиками, і як наслідок сформувалася невпевненість в собі, постійна тривожність, навіть коли все прекрасно і спокійно. Так як людина звикла жити в постійній психічній напрузі, і ніколи не почувала себе в безпеці.

Таким чином у відхиленні від норми лежать розлади внутрішні і навколишні: порушення в організмі і нервовій системі, порушення психіки. Тобто програми які переробляють інформацію і регулюють поведінку, і в їх основі лежать процеси біохімічної передачі інформації. Або  ж порушення в навколишньому середовищі, це сім’я, школа, робота. В багатьох випадках ці порушення поєднуються, так як кожне з них впливає на поведінку і на другі порушення, за рахунок внутрішніх і зовнішніх зв’язків. Тобто, предметом клінічної психології-є психічні розлад, порушення і психічні аспекти соматичних розладів і порушень. Особистісні розлади (при порушенні психічних функцій і паттернів функціонування, мислення, сприйняття). І міжособистісні розлади (при порушенні в системах на різних рівнях, сім’я, школа, робота).

Клінічна(медична)психологія тісно зв’язана з медициною та психологією. Розпізнання психопатологічних симптомів і синдромів неможливо без медичних знань, знань психологічних особливостей людини, норм психічного реагування, критеріїв оцінок адекватної і девіантної поведінки. Тобто розрізняти особливості психічної діяльності від психопатологічних симптомів. Саме цим знанням навчають нас, медичних психологів. Потім медичний психолог проводить аналіз цілі:які паттерни поведінки потребують змін; аналіз проблеми: які умови формування цієї поведінки і які фактори підтримують її в даний момент; планування терапії: які існують можливості досягнути бажаних змін. Психотерапія представляє собою клініко-психологічне лікування. Важливим є аналіз змін психічного функціонування конкретної людини, з конкретно обумовленим в процесі життя рівнем душевного здоров’я.

Темперамент –біологічна індивідуальність а характер –психологічна. Так як на характер впливають форми і методи виховання. Риси гармонійного характеру-адаптивність, це вміння успішно пристосовуватися  до різноманітних ситуацій, змін. Самоповага, гнучкість, самостійність, простота і натуральність. А риси дисгармонійного характеру-дезадаптивність, інфантильність,несамостійність, залежність, егоцентризм, самоприниження, нереальність самооцінки.

Нормальним і обов’язковим для душевного здоров’я являється біологічно обумовлена потреба в спілкуванні. У різних людей ця потреба відрізняється по інтенсивності.

Наша психіка надзвичайно делікатна система психічних різноманітних структур, процесів, які пошкодити легко, а от відновити інколи неможливо. Тому, не зволікайте, і не займайтеся само психологічним і само психотерапевтичним лікуванням. Особливо якщо у вас немає медичної і психологічної освіти. З часом проходить тільки час, а психологічна і психічна проблема, хвороба не дає якісно жити все життя, якщо надіятися, що якось буде, забудеться. Не забудеться, бо є пам’ять. Але як змінити своє ставлення, правильно відреагувати болючі емоції, як і який знайти ресурс, щоб покращити своє життя, це головне питання залишається для багатьох людей питаннями до кінця їх життя короткого чи довгого.

В українців життя поділилося на до і після,  до війни і після, в наслідок насилля рашистами, полонів і тортур, злодійств, тероризму, загроз здоров’ю, безпеки, прямих загроз життю, геноциду українського народу. І навіть якщо людина не зазнала фізичного насилля, вона отримала сильну психічну травму, внаслідок війни, а у багатьох загострення і формування невротичних психічних розладів, з якими жити, лікуватися місяці й роки. Злочини рашистів-нелюдів: сексуальне і фізичне насилля, руйнування домівок українців, вбивства дітей, жінок, людей похилого віку, приводять до катастрофи психіку людини на десятиліття, а у деяких на все життя. Але нелюдам байдужі зламані долі й душі. В них немає душі, не лишилося нічого людського. Ні в голові ні в душі неможливо пояснити собі, як можна вчиняти таке жорстоке знущання над людьми й тваринами.

Дитина переживши насилля по відношенню до себе, членів сім’ї, яка стала свідком каліцтва людей, відчуває такі ж сильні почуття що й дорослий. Дитина відчуває і почуває страх повторення подій, руйнування ілюзій справедливості світу, безпорадність. У дитини може зафіксуватися в пам’яті картинка події, самі страшні моменти, зв’язувати дії рашиста з гнівом ненавистю, і втрату віри в те що дорослі можуть справлятися з собою. І дитина починає боятися своїх неконтрольованих емоцій, може відчувати провину, вважаючи причиною подій свою поведінку. Наслідками психотравмуючих подій, внаслідок війни,  дитина може не бачити майбутнє, перспективи, не знає що буде з нею завтра, втрачає інтерес до занять, які цікавили раніше. Зараз люди вдячні за кожний прожитий день, ніч, час, і не можуть спланувати майбутнє по очевидним причинам загрози своєму життю, втрати контролю над своїм життям, вдячні Богу, захисникам, рятівникам, волонтерам. Але нам потрібно вірити і будувати майбутнє, це дає нам енергію для того щоб боротися за свою свободу, своє життя, та життя країни в якій ми хочемо жити, а не виживати.

Люди зараз знаходяться під владою почуттів: страху, розпачу. Поведінка може бути непередбачуваною. Допомагати один одному  виражати почуття внаслідок пережитих подій, описувати що відбулося, і відбувається, писати свої відчуття і почуття. Спілкуватися з іншими людьми, котрі теж пережили трагічні події. Це велика психічна і психологічна робота із своєю травмою внаслідок війни, і допомога таким як сам(а). Дайте виговоритися, виспатися, поїсти, як собі, так і людині яка пережила трагедію. Виразіть співпереживання, щоб людина говорила про саму проблему, деталі, подробиці, сконцентрувавшись на останніх неділях. Щоб допомогти людині визначити саме  ті події які викликали кризу, з якою людина не може впоратися. Навіть, якщо зараз неможливо нічого зробити, що людина буде робити, як далі жити?

Говоріть своїй дитині що вірите їй,  та серйозно відноситесь до її почуттів. Що знаєте дітей, котрі теж через це проходять й  пройшли, якщо знаєте таких. Обніміть, приймайте участь в іграх, дивіться разом фото, говоріть про почуття, що відчувати безпорадність, страх, гнів нормально на таку небезпечну жахливу ситуацію, на воєнні дії, які створюють рашисти, по відношенню до українських дітей та дорослих. Хваліть за хороші сміливі вчинки. Допоможіть дитині сформувати цілі, на майбутнє, як би тяжко зараз було, наші діти мріють, це дає їм сили переживати страшні часи, і йти до своєї мрії.

Розуміючи ці психологічні, психічні стани, які формують хворобливі кризові стани у людей,  нам необхідно навчитися адаптивним способам запобігання кризового стану і відновлення психологічної рівноваги. Навіть, коли ми не бачимо вихід, поки ми живемо, вихід є, з втратами, жертвами, але ми повинні знаходити вирішення і вихід, стратегії як перемогти в цій несправедливій, звірській, не людській війні. Й тільки так ми можемо вижити, та будувати щасливе майбутнє нашої Країни України.

 

Психологічна допомога направлена в першу чергу на реінтеграцію порушеної внаслідок травми психічної діяльності. Створення нової когнітивної моделі життєдіяльності, переоцінка травматичного досвіду, відновлення почуттів цінностей та способів подальшої життєдіяльності. Допомога людям підкріпити захисні фактори переосмислення минулих подій, посилення механізмів адаптації. Допомогти звільнитися від переслідувань минулого, переживань, нагадувань про травму внаслідок війни, та активно відповідально включитися в теперішнє. А для цього необхідно сформувати контроль над емоційними реакціями, й знайти в минулій травматичній події належне місце в загальній часовій перспективі свого життя, та особистої історії. Ключовий момент в психотерапії буде інтеграція того чужого неприємного, жахливого, недосяжного, що сталося з людиною в її уявленні про себе. Сприймати свої розлади як нормальні для воєнного часу, воєнних подій, які людина пережила. Таким чином призупинити подальшу травматизацію, самим фактом наявності розладів. Важливо зменшити знизити втечу від всього, що зв’язано з психічною травмою, що заважає пережити переробити її досвід. Потрібно змінити сенс, який людина надає психічній травмі й таким чином створити  відчуття контролю над травмою, корекція помилкових уявлень відносно стресової реакції. Забезпечення інформацією про загальну природу стресової реакції. Фокусування на ролі занадто сильного стресу в розвитку психічних розладів. Навчання людини самостійному усвідомленню прояву стресової реакції й симптомів після стресового розладу. Розвиток здібності до самоаналізу для ідентифікації характерних для неї стресорів. Таким чином нам життєво необхідно буде виходити з психічної травми внаслідок війни, й допомагати іншим пережити наслідки цього жахіття.

 

З повагою, Людмила Курякова, приватна практика: медична психологиня, кваліфікація гештальт-консультантки з індивідуальної та групової психокорекційної і психотерапевтичної роботи з дітьми, підлітками та їх сім'ями. В психологічній роботі використовую арттерапевтичні методи і методики, КПТ техніки, тілесно-орієнтовані вправи, та притчі позитивної психотерапії. Парапсихологиня/дослідниця парапсихічних явищ і здібностей людини. Консультантка з основ дієтології, системи збалансованого харчування, фітопрофілактики, превентивних антиейджингових методів. Консультантка з народної і нетрадиційної медицини, знахарка/використання молитов, дарів природи для життєвої сили (енергоінформаційні методи лікування, лікування словом, травознавство). Авторка наукової праці "Музична терапія із застосуванням тибетської чаші та куль здоров'я Баодінга як засіб для зменшення м'язової напруги і тривоги при тривожних розладах". Членкиня ВГО «Асоціація фахівців з народної і нетрадиційної медицини України»; дійсна членкиня ВГО «Асоціація превентивної та антиейджинг медицини; асоціативна членкиня ВГО «Арт-терапевтична асоціації» (Київ); членкиня Громадської спілки «Національна психологічна асоціація»; власниця інтернет-магазину послуг, продуктів, товарів, для зміцнення здоров’я, зцілення душі і тіла, покращення якості життя «Знахарська Лавка-Родинна Лавка»; авторка книги «Психологічна Знахарська Допомога» 2022р.; Блокнот «Рекомендації з харчування для зміцнення здоров’я і нормальної ваги» 2021р.; «Ментальне Таро Міли М’яти» 2021р.; «Мудрість Життя-Щоденник Натхнення» 2015р.; Публікації у ЗМІ: Вплив харчової поведінки та соматичне здоров’я)-Газетний Комплекс ПП «Інтернет-медіа» Газета 2000-Блоки «Вікенд-Здоров’я», «Місто»-2-12-2013р.; Співавторка (2008р.), в Міжнародному гуманітарному Центрі «Розрада» Проект «Насильству-«Ні» Зробимо Україну Територією без домашнього насильства», за підтримки Трастового фонду ООН по викоріненню насильства проти жінок (ЮНІФЕМ), тренер Ворк-Шоп-Майстер-Клас «Насилля як життя», «Коли дитина у нас в терапії» для представників центрів соціальної роботи, відділів у справах сім’ї та молоді, представникам районних управлінь МВС, дільничних міліціонерів, відділів кримінальної міліції у справах дітей та представників громадських організацій; Розробка проектів «Захист прав дитини при розлученні», «Діти трудових мігрантів. Методика діагностики моделей поведінки дітей трудових емігрантів. 

 

Супутні товари

Відгуків: 0

Написати відгук

Схожі статті

Дитячі страхи

Дитячі страхи

Дитячі страхи. Як допомогти дитині?З 2008 року я працюю дитячим психологом. Моєму синові 7 років і детальніше

Дитячі істерики! Що робити?

Дитячі істерики! Що робити?

                            &n детальніше

Як сформувати у дитини безпечну поведінку

Як сформувати у дитини безпечну поведінку

Як сформувати у дитини безпечну поведінку1.Щоб сформувати у дитини безпечні звички, навчити безпец детальніше

Якщо ви не задоволені шлюбом, сімейними стосунками

Якщо ви не задоволені шлюбом, сімейними стосунками

                Якщо ви не задоволені шлюбом, сімейними сто детальніше