Війна-це хаос, та
руйнування життя! Люди втрачають відчуття опори та контролю впливати взагалі на
будь що. Щоб допомогти собі справитися з труднощами, потрібно прийняти той
факт, що це нормально під час війни втрачати контролю за своє життя. Ми
виживаємо і всі наші дії вчинки орієнтовані вижити і якось адаптуватись до
постійних змін всіх сфер нашого життя.
Як навчитись на цей час жити в хаосі воєнних подій, та не втратити себе як
людину, як особистість, спеціаліста в якійсь сфері? Це дуже важко, але ми
повинні, для себе, своєї сім’ї, країни, це допоможе не втратити розум, сили, та
жагу до життя. Зовсім не планувати теж не можна, людина коли не планує, вона
втрачає сенс життя, не розуміє а шо їй робити сьогодні, якщо вона не знає чи до
живе до завтра, і т.д. Старайтеся опиратися на самі прості речі, які ви може
планувати-короткочасні цілій й завдання, це допоможе психологічно повернути
відчуття контролю. Напишіть прості завдання, які потрібно зробити сьогодні й
завтра, завдання які можна зробити протягом дня. Після виконання кожного завдання, пишіть
або підкреслюйте, що ви виконали завдання, оскільки ваші плани можуть
змінюватись. І все таки плануйте майбутнє, не розраховуйте, що ви сьогодні чи
через неділю помрете, то для чого сьогодні щось робити. Такими думками й
пасивною поведінкою ви не даєте собі енергію для життя, енергію на реалізацію
своїх планів, своїх мрій. А якщо ви не помрете, не вб’є ракета, і виявиться, що
пережили всю війну, і чекали смерті, а смерть вирішила не приходити, щоб
розповідали внукам чи правнукам можливо. Як в 21 сторіччі прокинулись від ракетної атаки, як по місту їхали танки, як ховали
своїх дітей від рашистів, як самі вдягалися в старі одежі, та побільше, щоб визвати
відразу у насильників вбивць. Як не могли ніяким своїм розумом пояснити навіть
собі, як воєнний, який прийшов з російської території до тебе в дім з
автоматом, і користуючись зброєю дозволяв собі калічити, знущатися, красти,
руйнувати, розстрілювати дітей та дорослих. Скільки потрібно мати садизму, та
саме цю рису в характері, саме цю схильність, щоб отримавши зброю,
використовувати її не з таким як сам
воєнним, а з тим хто менший, слабший тому що дідусь чи бабуся. Не кожний, хто в
воєнній формі буде чинити такі звірства, тільки якщо це звірство в ньому було
закладене та сформоване. Саме тому
(внаслідок своїх психічних схильностей, неадекватності) до нас в міста домівки,
прийшло багато звірів, які людьми не стануть вже ніколи. Але нам потрібно вижити,
навчитись захищатись.
Контролюйте своє
тіло, зверніть увагу, що залежно від настрою, обставин, подій, змінюється
психоемоційний стан, та тілесні прояви. Людина, яка втомилася, або має тяжкі
переживання думки, має відповідний вираз обличчя, а тіло носить важкий тягар.
Коли ви дивитесь на таку людину, плечі опущені, шия тулуб згорблені.
Невдоволене лице-невдоволення життям своїм. Адже тілесні реакції пов’язані із
психоемоційним станом. Для того, щоб покращити свій психоемоційний стан, іноді
достатньо вдягнути посмішку, попрацювати над своїм зовнішнім виглядом,
поставою, експериментуючи зі своєю зачіскою, кольором волоссям, макіяжем,
образом, стилем одягу. Перевтілюючись, спостерігайте, як змінюється ваш
внутрішній стан.
Старайтесь взяти
за правило-порядок у всьому, безлад-це хаос, безлад вдома-це безлад в голові та
з думками, безлад в житті, й дуже важко відчувати себе в спокої та безпеці. Наведення порядку в думках через
наведення порядку вдома.
Навчіться
контролювати свої думки, якщо ви схильні до депресивних станів та думаєте одні
й ті самі думки, накручуєте події-катастрофічне мислення, ведіть щоденник
автоматичних думок. В щоденнику пишіть: думка-прокинулись і про щось подумали;
почуття-у момент коли ви почали думати відчули образу чи страх, і починають йти
картинки; що я хочу зробити-коли ви
побачили картинки що вам захотілось зробити. Кожна автоматична думка запускає
почуття відчуття емоції, й ваше завдання зробити ці емоції відчуття або почуття
підконтрольними вам. Тобто навчитися їх розуміти, давати їм ім’я назви, й
знаходити в них приховані справжні ваші потреби. Наприклад, думка- я
прокинулася вранці, подумала, знову день насичений багато роботи, й ляжу спати
о другій годин ночі, щоб заробити хоч якісь гроші на життя. Так як вдень
займаюсь сім’єю, і працювати можу на своїй улюбленій роботі тільки о 22.00.
Відчуття-відчуваю хронічну втому та апатію. Що я хочу зробити? Займатися більше
своєю улюбленою роботою, а ніж домом і
сім’єю. Та хочу поїхати відпочити на цілий день в спа салон з масажами та
розслаблюючими процедурами.
Навчіться
говорити про свої бажання, власні потреби, тому що життя для когось-дитини,
чоловіка, батьків рано чи пізно призводить до втрати себе. Знайдіть час для
себе, скільки зможете, але регулярно по потребі-один день на тиждень, дві
години вдень. Головне будьте із собою ближче ніж із іншими, тому що відпочивати
вчасно й отримувати задоволення дасть вам відновлення й накопичення сил
ресурсів для подальшого життя, життєдіяльності. Не намагайтесь контролювати
все, всіх включно із собою, контроль виснажує, тому що неможливо контролювати
думки плани події інших людей.
Займайтесь собою, своєю психікою своїм тілом душею-в першу чергу. Навчіться за
допомогою щоденника автоматичних думок чути себе, й тоді над контроль стане
вторинним, помірним і адекватним у вашому житті, а психічні та фізичні сили не
виснажаться до такого стану, що потрібно лікування соматичне, психологічне та
психіатричне, щоб відновитися, за допомогою комплексної довготривалої
медикаментозної та психотерапевтичної терапії.
