*Покладіть на
Бога всю вашу журбу, бо він опікується вами!
*Всі майте покору
один до одного, бо Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать. Тож
покоріться під міцну Божу руку, щоб Він вас Свого часу повищив.
*Кінець же всьому
наблизився. Отже, будьте мудрі й пильнуйте в молитвах! Найперше майте щиру
любов один до одного, бо любов покриває багато гріхів! Будьте гостинні один до
одного, без нехоті! Служіть один одному, кожен тим даром, якого отримав, як
доморядники всілякої Божої благодаті. Коли хто говорить, говори, як Божі слова.
Коли хто служить, то служи, як від сили, яку дає Бог, щоб Бог прославлявся в
усьому Ісусом Христом, що Йому слава та
влада на віки вічні, амінь.
*Живімо по
Божому. Коли тілом Христос постраждав за нас , то озбройтесь й ви тією самою
думкою, бо хто тілом постраждав, той перестав грішити. Щоб решту часу в тілі жити вже не для пожадливостей
людських, а для Божої волі. Бо досить минулого часу, коли ви чинили волю
погану, ходили в розпусті, у пожадливостях, у пияцтві, у гулянках, у
беззаконних ідолослужбах. Вони з того дивуються, що ви разом із ними не берете
участи в розпусті, та зневажають. Вони дадуть відповідь Тому, Хто судитиме живим та мертвих! Бо на те
й мертвим звіщувано Євангелію, щоб вони прийняли суд по-людському тілом, але
жили по-Божому духом.
*Блажен, хто за
правду страждає. Будьте всі однодумні, спочутливі, братолюбні, милосердні,
покірні. Не платіть злом за зло, або лайкою за лайку, а навпаки,
благословляйте, знавши, що на це вас покликано, щоб ви вспадкували
благословення. Бо хто хоче любити життя та бачити добрі дні, нехай сприймає
свого язика від лихого, та уста свої від говоріння підступу. Ухиляйся від злого
та добре чини, шукай миру й женися за ним. Бо очі Господні-до праведних, а вуха
Його-до їхніх прохань, а Господнє лице проти тих, хто чинить лихе! І хто
заподіє вам зле, коли будете ви
оборонцями доброго? Коли ви за правду страждаєте, то ви блаженні! А їхнього
страху не бійтесь, і не тривожтеся! А Господа Христа святіть у ваших серцях, і
завжди готовими будьте на відповідь кожному, хто в вас запитає рахунку про
надію, що в вас, із лагідністю та зо страхом. Майте добре сумління , щоб тим,
за що вас обмовляють, немов би злочинців, були посоромлені лихо словники вашого
поводження в Христі. Бо ліпше страждати за добрі діла,-коли хоче того Божа
воля,-аніж за лихі. Бо й Христос постраждав за наші гріхи, щоб привести нас до
Бога, Праведний за неправедних, хоч омертвлений тілом, але Духом оживлений.
*Образ
хрищення-не тілесної нечистости поз буття , а обітниця Богові доброго
сумління,-спасає тепер і нас воскресенням Ісуса Христа.
*Відкладіть усяку
злобу, і всякий підступ, і лицемірство, і заздрість, і всякі обмови, жадайте
щирого духовного молока. Приступайте до Каменя живого, дорогоцінного, що
відкинули люди, але вибрав Бог. І самі немов те каміння живе, будуйтеся в дім
духовний, на священство святе, щоб приносити жертви духовні, приємні для Бога
через Ісуса Христа. І хто вірує в Нього, той не буде осоромлений, хто вірує Він
коштовність, а для тих хто не вірує камінь, що його занедбали будівничі, той
наріжним став каменем. І камінь спотикання, і скеля і спокуси,-і об нього вони спотикаються,
не вірячи слову, на що й призначені були.
*Не тлінним
сріблом або золотом відкуплені ви були від марного вашого життя, що передане
вам від батьків, а дорогоцінною кров’ю Христа. Через Нього ви ввіруєте в Бога,
що з мертвих Його воскресив та дав славу Йому, щоб була ваша віра й надія на
Бога.
*Народжені ви не
з тлінного насіння, але з нетлінного,-Словом Божим живим та тривалим. Бо кожне
тіло-немов трава, і всяка слава людини-як цвіт трав’яний: засохне трава-то й
цвіт опаде, а Слово Господнє повік пробуває!
*Пророкам
відкрито було, що вони не для себе самих, а для вас служили тим, що тепер
звіщено вам через благовісників Духом Святим, із неба посланим, на що бажають
дивитися Анголи.
*Благодать вам та
мир нехай примножиться в пізнанні Бога й Ісуса, господа нашого!
*Коли хто з-поміж
вас заблудить від правди, і його хто наверне, хай знає , що той, хто грішника
навернув від його блудної дороги, той душу його спасає від смерті та безліч
гріхів покриває.
*Чи страждає хто
з вас? Нехай молиться! Чи тішиться хтось? Хай співає псалми! Чи хворіє хто з
вас? Хай покличе пресвітерів Церкви, і над ним хай помоляться, намастивши його
оливою в Господнє Ім’я, і молитва віри вздоровить недужого, і Господь його
підійме, а коли він гріхи був учинив, то вони йому простяться. Отже
признавайтеся один перед одним у своїх прогріхах, і моліться один за одного,
щоб вам уздоровитись. Бо дуже могутня ревна молитва праведного.
*Не нарікайте
один на одного, щоб вас не засуджено,-он Суддя стоїть перед дверима.
*Хто знає як
чинити добро, та не чинить, -то має гріх.
*Не судіть один
одного. Один Законодавець і Суддя, що
може спасти й погубити. А ти хто такий, що осуджуєш ближнього?
*Підкоріться
Богові та спротивляйтесь дияволові,-то й утече він від вас. Наблизьтесь до
Бога, то й Бог наблизиться до вас. Упокоріться перед Господнім лицем,-і Він вас
підійме!
*Бог противиться
гордим, а смиренним дає благодать. Війна та свари між вами, від ваших
пожадливостей. Бажаєте ви-та й не маєте, убиваєте й заздрите-та досягнути не
можете, сваритися та воюєте-та не маєте, бо не прохаєте. Прохаєте-та не
одержуєте, бо прохаєте на зле, щоб ужити на розкоші свої. Хто хоче бути світові
приятелем, той ворогом Божим стається, Бажає аж до заздрости дух, що в нас
пробуває.
*Де заздрість та
сварка, там безлад. А мудрість, що зверху вона, насамперед чиста, а потім
спокійна, лагідна, покірлива, повна милосердя та добрих плодів, безстороння та
нелукава. А плід правди сіється творцями миру. Хто мудрий і розумний між вами,
нехай він покаже діла свої в лагідній мудрості добрим поводженням. Коли ж гірку
заздрість та сварку ви маєте в серці своєму, та не величайтесь та не говоріть
неправди на правду. Це не мудрість, що ніби зверху походить вона, але земна,
тілесна, та демонська. Бо де заздрість, там сварка, та безлад та всяка зла річ!
*Гамуйте свого
язика. Хто не помиляється в слові, то досконалий, спроможний приборкувати й усе
тіло. Багато хто помиляється. От і коням вкладаємо уздечки до рота, щоб
корилися нам, і ми всім їхнім тілом керуємо. Язик малий-а хвалиться вельми. Маленький
огонь, а запалює величезного ліса! І язик-то огонь. Язик сквернить усе тіло,
запалює круг життя, і сам запалюється від геєни. Бо всяка природа звірів і
пташок, гадів і морських потвор приборкується , і приборкана буде природою
людською, та не може ніхто із людей язика вгамувати,-він зло безупинне, він
повний отрути смертельної. Ним ми благословляємо Бога й Отця, і ним проклинаєм
людей що створені на Божу подобу. Із тих самих уст виходить благословення й
прокляття. Хіба з одного отвору виходить вода солодка й гірка? Хіба може фігове
дерево родити оливи, а виноград-фіги?
*Віра без добрих
діл-мертва. Яка користь, коли їто говорить, що має віру, але діл не має? Чи
може спасти його віра? Коли ж брат чи сестра будуть нагі, і позбавлені денного
покорму, а хто не будь із вас до них скаже: «Ідіть з миром, грійтесь та їжте»,
та не дасть їм потрібного тілу,- що ж то поможе? Так само й віра, коли діл не
має,-мертва в собі! Як тіло без духа мертве, так і віра без діл-мертва!
*Суд
немилосердний на того, хто не вчинив милосердя. Милосердя ставиться вище за
суд.
*Коли хто гадає,
що він побожний, і свого язика не вгамовує, та своє серце обманює, -марна
побожність того!
*Гнів не робить
правди. Усяке добро давання та дар досконалий походить згори від Отця світил,
що в Нього нема переміни чи тіні відміни. Захотівши, Він нас породив словом
правди, щоб ми стали якимсь первопочинком творів його. Нехай кожна людина
швидка послухати, забарна говорити, повільна на гнів. Бо гнів людський не
чинить правди Божої.
*Блаженна людина,
що пробу перетерпить, бо бувши випробувана, дістане вінця життя, якого Господь
обіцяв тим, хто любить Його. Випробуваний, хай не каже ніхто: «Я від Бога
спокушується, і нікого Він Сам не спокушає. Але кожен спокушається, як надиться
й зводиться пожадливістю власною. Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх,
а зроблений гріх народжує смерть.
*Майте повну
радість коли впадаєте в усілякі випробування, знаючи, що досвідчення вашої віри
дає терпеливість. А терпеливість нехай має чин досконалий, щоб ви досконалі та
бездоганні були, і недостачі ні в чому не мали.
*Якщо кому з вас
не вистачає мудрості, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не
докоряє-і буде вона йому дана. Але нехай просить із вірою, без жодного сумніву.
Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер.
Нехай бо така людина не гадає, що дістане що від Господа. Двоєдушна людина
непостійна на всіх дорогах своїх.
*Опущені руки й
коліна знеможені випростуйте, чиніть прості стежки ногами вашими, щоб кульгаве
не збочило, але краще виправилось. Пильнуйте про мир зо всіма, і про святість,
без якої ніхто не побачить Господа. Дивіться, щоб хто не зостався без Божої
благодаті, щоб «не виріс який гіркий корінь і не наробив неспокою», і щоб
багато-хто не опоганилися тим.
*Віра-то підстава
сподіваного, доказ небаченого. Бо нею засвідчені старші були. Вірою ми
розуміємо, що віки Словом Божим збудовані, так що з невидимого сталось видиме.
І той хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим хто шукає Його,
Він дає нагороду. Вірою Ной, як дістав був об’явлення про те, чого не бачив,
побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти; нею світ засудив він, і став
спадкоємцем праведности, що з віри вона. Не стане часу мені, щоб оповідати про
Гедеона, Варака, Самсона, Єфтая, Давида, Самуіла, та про пророків, що вірою
царства побивали, правду чинили, одержували обітниці, пащі левам загороджували,
силу огненну гасили, утікали від вістря
меча, зміцнялися від слабости, хоробрі були на війні, обертали в розтіч
полки чужоземців; жінки діставали померлих своїх із воскресіння; а інші бували
скатовані, не прийнявши визволення, щоб отримати краще воскресіння.
*Маємо
Первосвященника, що засів на небесах, по правиці престолу величности, що Він
Священнослужитель святині й правдивої скинії, що її збудував був Господь, а не
людина. Усякий бо первосвященик настановляється, щоб приносити дари та жертви,
а тому було треба, щоб мав, що принести. Бо коли б на землі перебував, то не
був би Він священником, бо тут пробувають священники, що дари приносять за
Законом. Вони служать образові й тіні небесного, як Мойсеєві сказано, коли мав
докінчити скинію: «Дивись бо, сказав, зроби все за зразком, що тобі на горі був
показаний!» А тепер одержав Він краще служіння, по-скільки Він посередник і
кращого заповіту, який на кращих обітницях був узаконений. Бо коли б отой
перший був бездоганний, не шукалося б місця
для другого.
