*Бог любить того,
хто охоче дає. Хто скупо сіятиме,-той скупо й жатиме, а хто сіє щедро,=той
щедро жатиме! Нехай кожен дає, як серце йому призволяє,-не в смутку й не з
примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає! А Бог має силу всякою
благодаттю вас збагатити, щоб ви, мавши завжди в усьому всілякий достаток,
збагачувалися всяким добрим учинком. Розсипав та вбогим роздав,- Його
справедливість триває навіки! А Той, Хто насіння дає сіячеві та хліб на поживу,
-нехай дасть і примножить ваше насіння, і нехай Він зростить плоди праведности
вашої, щоб усім ви збагачувались на всіляку щирість, яка через нас чинить
Богові дяку.
*Не хваліться над
міру! Бо не сміємо вважати себе чи рівняти до інших, що самі себе хвалять,-вони
нерозумно самі себе міряють собою, і рівняють з собою самим. А хто хвалиться,
нехай хвалиться в Господі! Бо достойний не той, хто сам себе хвалить, але кого
хвалить Господь. Які ми на слові в листах, неприсутніми бувши, такі ми й на
ділі , присутніми бувши, повинні бути.
*Не діти повинні
збирати маєток батькам, але дітям батьки.
*Кожна справа хай
станеться вироком двох чи трьох свідків. Випробовуйте самих себе, чи ви в вірі,
пізнавайте самих себе. Хіба ж ви не знаєте самих себе, що Ісус Христос у вас?
Бо нічого не можемо ми проти правди, а за правду.
*Радійте,
удосконалюйтесь, тіштеся, будьте однодумці, майте мир,-і Бог любови та миру
буде з вами! Вітайте один одного святим поцілунком! Усі святі вас вітають!
Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога й Отця, і спільність
Святого Духа нехай буде зо всіма вами! Амінь!
*Пильнуйте,
стійте у вірі, будьте мужні, будьте міцні, хай з любов’ю все робиться в вас!
*У Церкві нехай
буде все благопристойно! Коли хто вважає себе за пророка або за духовного,
нехай розуміє, що я пишу вам,-бо Господня це заповідь! Коли б же хто не
зрозумів,-нехай не розуміє! Отож, браття мої, майте ревність пророкувати, та не
бороніть говорити й мовами! Але все нехай буде добропристойно і статечно!
Пророки в Церкві, нехай промовляють по двох чи по трьох, а інші нехай розпізнають.
Коли ж відкриття буде іншому з тим, хто сидить,-нехай перший замовкне! Бо
можете пророкувати ви всі по одному,-щоб учились всі й усі тішились! І коряться
духи пророчі пророкам, бо Бог не є Богом безладу, але миру. Дбайте про любов, і
про духовне пильнуйте, а найбільше –щоб пророкувати. Як говорить хто чужою
мовою, той не людям говорить, а Богові, бо ніхто його не розуміє, і він духом
говорить таємне. А хто пророкує, той людям говорить на збудування, і на
умовлення, і на розраду. Як говорить хто чужою мовою, той будує тільки самого
себе, а хто пророкує, той Церкву будує. Більший бо той, хто пророкує, аніж той,
хто говорить мовами, хіба що пояснює, щоб будувалася Церква. Як багато різних
мов є на світі,-і жодна з них не без значення! І коли я не знатиму значення
слів, то я буду чужинцем промовцеві, і промовець чужинцем мені. Пильнуйте про
духовні дари-дбайте, щоб збагачуватися через них на збудування Церкви! Мови
існують на знак не для віруючих, але для невіруючих, а не для невіруючих. Коли
сходитесь ви, то кожен із вас псалом має, має науку, має мову, об’явлення має,
має вияснення.-нехай буде все це на збудування! Як говорить хто чужою мовою, говоріть
по двох, чи найбільше по трьох, і то за чергою, а один нехай перекладає. А коли
б не було перекладача, то нехай він у Церкві мовчить, а говорить нехай собі й
Богові!
*Любов над усе!
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови немаю,-то став я як
мідь та дзвінка або бубон гудячий! Коли маю дара пророкувати, і знаю всі
таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та
любови не маю,-то я ніщо! І коли роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє
тіло на спалення, та любови не маю,-то пожитку не матиму жодного! Любов
довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не
надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву,
не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить
у все, сподівається всього, усе терпить! Ніколи любов не перестає! Хоч
пророцтва й існують, - та припиняться, замовкнуть, хоч існує знання,-та
скасується. Віра, надія, любов, а
найбільша між ними –любов!
*Духовні дари, Духом
Святим. Кожному дається виявлення Духа на користь. Одному бо Духом дається
слово мудрости, а другому слово знання тим же Духом. А іншому віра тим же
Духом, а іншому дари вздоровлення тим же Духом. А іншому зроблення чуд, а
іншому пророкування, а іншому розпізнавання духів. А тому різні мови, а іншому
вияснення мов. А все оце чинить один і той самий Дух, уділяючи кожному осібно,
як Він хоче. Всі одним Духом охрещені в
тіло одне, і всі напоєні Духом одним. Одних поставив Бог у Церкві-апостолами,
інших пророками, учителями, потім дав сили, також дари ви здоровлення,
допомоги, управління, різні мови. Чи ж усі апостоли? Чи ж усі пророки? Чи ж усі
мають дари виздоровлення? Чи ж усі виясняють? Тож дбайте ревно про ліпші дари,
а я вам покажу путь іще кращу!
*Хоч існують
боги чи на небі чи то на землі, як існує
багато богів і багато панів, та для нас один Бог-Отець, що з нього походить
усе, ми ж для нього, і один Господь-Ісус Христос , що все сталося Ним, і ми
Ним.
*Щоб уникнути
розпусти, нехай кожен муж має дружину свою, і кожна жінка хай має чоловіка.
Нехай віддає чоловік своїй дружині потрібну любов, так же само й чоловікові
дружина. Чоловік бо невіруючий освячується в дружині, а дружина невіруюча в
чоловікові.
*Ваше тіло-то
храм Духа Святого, що живе Він у вас, якого від Бога ви маєте, і ви не свої? Бо
дорого куплені ви. Отож прославляйте Бога в тілі своєму та в дусі своєму, що
Божі вони!
*І хто садить, і
хто поливає-одне, і кожен одержить нагороду за працею своєю!
*Щоб була віра
ваша не в мудрості людській, але в силі Божій! Божа мудрість у таємниці
прихована, яку Бог перед віками призначив нам на славу, яку ніхто з володарів
цього віку не пізнав, коли б бо пізнали були, то не розп’яли б вони Господа
слави! Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог
приготував був тим, хто любить його! А нам Бог відкрив це Своїм Духом,-усе бо
досліджує Дух, навіть Божі глибини.
*Не осуджуйте
ближнього. Слабого в вірі приймайте, але не для суперечок про погляди. Один бо
вірує, що можна їсти все, а немічний споживає ярину. Хто їсть, нехай не
погорджує тим, хто не їсть. А хто не їсть, нехай не осуджує того, хто їсть,-Бог
бо прийняв його. Один вирізняє день від дня, інший же про кожен день судить
однаково. Нехай кожен за власною думкою тримається свого переконання. Кожен із
нас сам за себе дасть відповідь Богові.
*Не будьте винні
нікому нічого, крім того, щоб любити один одного. Бо хто іншого любить, той
виконав Закона. Любов не чинить зла ближньому, тож любов виконання Закону.
Любов нехай буде нелицемірна.
*Не платіть
нікому злом за зло, дбайте про добре перед усіма людьми! Коли можливо, якщо не
залежить від вас ,- живіть у мирі зо всіма людьми! Не мстіть самі, улюблені,
але дайте місце гніву Божому, Мені помста належить, Я відплачу, говорить
Господь. О тож, як твій ворог голодний ,-нагодуй його; як він прагне,- напій
його, бо, роблячи це, ти згортаєш розпалене вугілля йому на голову. Не будь
переможений злом, але перемагай зло добром!
*Як ми пізнаємо
те слово, якого Господь не говорив? Що буде говорити той пророк Ім’ям Господа,
і не станеться та річ, і не прийде, то це те слово, якого не сказав Господь. У
зухвалості говорив його той пророк, і ти не будеш боятися його.
*Мідрість дати
простодушним. Хай послухає мудрий-і примножить науку, а розумний здобуде хай
мудрих думок. Нерозумні не слухають
мудрости. Мудрість славу успадковують, а не розумні сором. Здобудь мудрість,
здобудь собі розум. Я мудрість, живу
разом з розумом, і знаходжу пізнання розважені. Я ненавиджу пиху та гордість, і
дорогу лиху та лукаві уста! Мудрість-спервовіку. Господь мене мав на початку
Своєї дороги. Хто бо знаходить мене, той знаходить життя, і одержує милість від
Господа. Мудрість свій дім збудувала, сім стовпів своїх витесала: Покиньте
глупоту і будете жити, і ходіте дорогою розуму. Хто картає насмішника, той собі
ганьбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває. Не дорікай
пересмішникові, щоб тебе не зненавидів він, викартай мудрого – й він покохає
тебе. Дай мудрому-й він помудріє іще, навчи праведного-і прибільшить він
мудрости!
*Син
мудрий-потіха для батька, а син нерозумний-то смуток для неньки його.
*Ледача рука до
убозтва веде, рука ж роботяща збагачує. Хто літом збирає-син мудрий, хто ж
дрімає в жнива-син безпутній.
*Уста
праведного-то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.
*Ненависть
побуджує сварки, а любов покриває всі війни.
*В устах
розумного мудрість знаходиться, а різка-на спину безтямного.
*Не сварись з
людиною дарма, якщо зло не вчинила вона тобі.
*Цурайся
безбожних, бо вони не заснуть, якщо злого , не вчинять, відійметься сон їм, як
не зроблять кому, щоб спіткнувся! Бо вони хліб безбожжя їдять, і вино грабежу
попивають. Дороша безбожних-як темність, не знають об що спіткнуться.
*Бережи своє
серце, прислухайся до моїх слів, до речей моїх вухо своє нахиляй! Нехай не
відійдуть вони від очей твоїх, бережи їх всередині серця свого! Бо життя вони
тим, хто їх знайде, а для тіла усього його лікування. Над усе, що лише стережеться, серце своє
стережи, бо з нього походить життя. Відкинь ти від себе лукавство уст, віддали
ти від себе крутійство губ. Нехай дивляться очі твої уперед, а повіки твої
нехай перед тобою простують. Стежку ніг своїх вирівняй, і стануть міцні всі
дороги твої, не ступай ні право, ні ліво, усунь свою ногу від зла!
*Хто ненависть
ховає, в того губи брехливі, а хто наклепи ширить, дурноверхий.
*Язик
праведного-то добірне срібло, а розум безбожних-мізерний.
*Чого нечестивий
боїться, то прийде до нього, а прагнення праведних здійсняться.
*Людина ласкава
душі своїй чинить добро, а жорстока замучує тіло своє.
*Хто прагне
добра, той шукає вподобання, хто ж лихого жадає, то й прийде на нього воно.
*Хто з мудрим
ходить, той мудрим стає, а хто товаришує з безумним, той лиха набуде.
*Праведний їсть,
скільки хоче душа, живіт же безбожників завсіди брак відчуває.
*Мудра жінка
будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.
