Три види
мислення наукове, релігійне, міфологічне, які доповнюють одне-одне, допомагаючи
прийняти правильне рішення, в кожному конкретному випадку. (Третя стаття)
Ікона-це
зображення ліка Первообразного як Він являється внутрішньому погляду, очищеного
від гріхів і просвітленого Святим Духом. Вона дає можливість зосередитися на
образі того, кому возноситься молитва і полегшує духовний контакт молящогося з
Верховними Сутностями. Від ікони виходить благодать, наповнюючи нашу душу.
Ікона подібна електрету – це діелектрик (поганий провідник електрики), здатний
довгий час зберігати електричний заряд після зняття зовнішнього впливу
електричного поля. Виходять вони з воску, смол, полімерів, застигаючою масляною
краскою. Електрет подібний постійному магніту і широко приміняється в якості
джерела постійного електричного поля, в основному, в техніці зв’язку
(мікрофони, телефони) або в вимірювальній техніці. Електрети здатні фіксувати
не тільки електрику, а й інші поля, зв’язані з нашими думками і емоціями.
Іконописець знаходиться в творчому екстазі, знімає в барвистому шарі ікони що
засихає, свою ауру, свій піднятий стан. До ікони внаслідок добавляються відпечатки
аур людей які моляться, тому намолена ікона сильніша свіжо написаної. Навколо
ікони створюється позитивне емоційно-енергетичне поле, благотворно впливаючи на
біоенергетичну оболонку людини. Саме тому немає здивування багато випадків
зцілення хворих біля чудотворних ікон.
Символ
православної віри-Свята Трійця. Світ розчинений у Богу. Світ також
триєдиний-Енергія, Матерія та Інформація. Вони нерозривні і можуть переходити
один в інший, що виражається формулою Свята Трійця.
Перед тим, як
втілитися на Землі, душа, безсмертя якої являється наслідком закону збереження
інформації, сама вибирає собі батьків по їх генетичному коду, найбільш їй
підходящому. Так був народжений Ісус Христос, за одним виключенням: без участі
Йосифа, а за рахунок інформаційного впливу на яйцеклітину матері, біологія не
заперечує таку можливість. Він був народжений двічі: вперше до часу без плоті,
як Світло без Сонця, а вдруге практично більше 2000 років назад від Богородиці
і Святого Духа. Кожний з нас також народжується не однократно, в гірських
світах формується наша інформаційна сутність-душа, яка потім втілюється на
Землі при звичайному народженні. І якщо вірити теорії реінкарнації, то таких
земних втілень багато, по ми не досягнемо потрібної моральної і розумової
кондиції, після чого поповнимо ангельське населення гірських світів.
Ангели були
створені після створення їх світів. Вони безплотні, як і Свята Трійця, невидимі
і безгрішні, вони являються помічниками Творця і його посланцями, хранителями
нашого світу і нас. Згідно церковної традиції, Ангели розділяються на три чини,
кожний чин на три розділи: Престоли, Херувими і Серафими, в другому-Власті,
Господства і Сили, в третьому-Ангели, Архангели і Начала. Ця інформація-душа
може зберігати пам’ять про перебування в гірських світах, деякі люди які
переживали клінічну смерть і поверталися до життя, про це пам’ятають. Деякі
пам’ятають епізоди минулих реінкарнаціях, але бояться про це говорити, щоб не
говорили що вони психічно не нормальні.
Люцифер в переводі-Денниця, був першим ангелом, якому
було доручено облаштування землі. Але
його не помірна гординя привела до того, що він уявив себе вище Творця, кинув
йому виклик, за що був скинутий вигнаний з неба а ад разом зі своїми
однодумцями. Позбавлений був краси і із світлоносця перетворився в ісчадье ада,
ворога Бога і людей, злого духа.
Основною
властивість Церкви-бути тілом Христовим. Вона називається Єдиною, тому що у неї
один Бог, одна віра, одне Хрещення, одні тінства, одне вчення. Вона Свята тому,
що несе віру в Святого Святих. Вона Соборна, або зібрана із народів всієї
землі, а не одного народу. Вона Апостольська тому, що була заснована учнями
Христа-святими Апостолами. Коли ми віруємо в Церкву, ми віруємо в Христа-главу
Церкви, у вчення Христове, в Святі Тінства, передані Христом Церкви. Як
ізбавитель наш, коли був людиною на землі, Христос молився Отцю Своєму і на
Хресті був почутим. Нині на небесах Він представляє собою всегдашнього ходотая
перед Отцом. За нас моляться і Божа
Матір і всі Святі.
Віра
утверджується на одкровеннях Божих, відкритих нам Пророками і Апостолами.
Молитися можна
скрізь. Будь яка щира і глибока молитва доходить до Бога. Але в Церкві молитва
найбільш ефективна: там вам допомагають інші молящіся, ікони, священник, а
також церква будується на місці, де із землі виходить позитивна енергія, яка
нас живить.
Писання-це Старий
і Новий Завіт, а предание ми сприйняли від усної Проповіді Святих Апостолів.
Старий Заповіт проповідував Моісей по велінню Божому, який і був першим
Пророком. Він залишив після себе п’ять книг: Битие, Исход, Левит, Числ,
Другозаконня. Новий заповіт-це Евангеліє
в чотирьох варіантах, від Матфія, Марка, Луки, Іоанна; Апостол і Апокаліпсис.
Вони викладають різні точки зору але в головному єдині і не протирічать один
одному, що говорить про їх справжність. Автор Апостола і Апокаліпсиса-Лука,
Петро, Іаков, Іуда, Павло, Іоан.
Закон Божий
складається в двох чеснотах, складових основу десяти заповідей. Ці дві чесноти:
розлюби Господа Бога від всього серця свого і ближнього свого як самого себе.
Глибоко ємко і справедливо вони розвертаються в десяти заповідях. Перша
заповідь: не признавай інших богів, окрім єдиного Бога Творця. Друга заповідь:
не створи собі кумирів і не вклоняйся їм, окрім Святої Трійці, Матері Божої і
Святих Угодників. Третя заповідь: не поминай імені Божого, Пречистої його
Матері і Святих Угодників, не клянися їм даремно і в неправді. Четверта
заповідь: працюй завжди, але неділя і свята посвяти Богу, відвідуй церкву і
віддай молитву, читай книги Святого Писання, а не оскверняй себе п’янством.
П’ята заповідь: почитай матір, батька і керівництво своє. Шоста заповідь: не
вбий людину без правосуддя, не вбий його наклепом, не вбий його душу помилковою
порадою. Сьома заповідь: бережи себе від блуду, і будь якої гріховної
нечистоти. Восьма заповідь: не кради ні таємно, ні явно, ні насиллям, ні
підвохом. Дев’ята заповідь: не вимовляй на ближнього свого помилкового
свідоцтва. Десята заповідь: не зажадай будь-чого, що належить ближньому твоєму.
Відомо сім
таїнств Христових: Хрещення, Миропомазання, Євхаристія, Священство, Покаяння,
Шлюб, Єлеосвящення.
Хрещення-це
зняття перворідного гріха у немовля, а у дорослих-всіх набутих ними гріхів. Воно
відкриває нам двері Царства Небесного і відбувається з допомогою чистої води
священником православної віри. Після
Хрещення ми стаємо дітьми Божими, відрікаємося від всіх діянь диявольських і
обіцяємо служити Христу до кінця днів своїх.
Миропомазання-це
таїнство виливається благодать Святого Духа на новохрещеного. Миро
виготовляється із дерев’яного масла і різних пахощів і освячується православним
архвєреем. Миропомазання для звичайних людей відбувається одного разу, після
Хрещення, а для царів-двічі, другий раз при вінчанні на царствіє.
Таїнство Євхаристія-це таємниця Тіла і Крові
Господньої під виглядом пшеничного хліба і виноградного червоного вина. Через
причастя Тіла і Крові Христової ми об’єднуємо з Богом по євангелійському Його
слову: «Ядий Мою плоть і пияй Мою кров, в мені перебуває, Аз в ньому». Свята
Церква встановила обичай причащання по всім чотирьом постам або хоча б один раз
на рік перед Святою Пасхою.
Суть
Священства-це таїнство, в якому через святительське руко прикладення дається
від Бога влада священнику звершувати священнослужіння і діяти таїнствами,
встановленими в Церкві Божій. Існують три ступені Священства: дяк, священник і
єпископ.
Таїнство святого
покаяння-через нього дається відпущення гріхів, зроблених після хрещення. Але
щоб гріхи були відпущені, каяття повинно бути щирим і глибоким.
Таїнство Шлюбу-це
таїнство не лицемірної згоди чоловіка і жінки в збереженні подружньої вірності і любові. Бажаючих обрати
шлюб повинні поститися, сповідатися і причащатися, очиститися від усього, що є
перепоною для шлюбу, зберігати з обох сторін віру, честь, чистоту, не повинні
бути родичами, свояками, кумами, повинні бути однакового віросповідання.
Єлеосвящення-це
таїнство здійснюється священником за допомогою помазання єлеєм і молитвою,
завдяки чому хворому дається благодать Святого Духа, яка приносить полегшення
хвороби і відпущення гріхів, навіть забутих, прощення не виконаної раніше
хворим епітімії і зцілення від тілесної або душевної недуги. Епітімія-це
накладення священником по вказівці Святого Духа покарання за погрішення у
вигляді посту, молитов, поклонів, сотворення милостині та ін.
Важливі
християнські чесноти-вони всім відомі-це віра, надія і любов. Від них
народжуються інші: молитва, пост, милостиня, мудрість, правдивість, мужність,
цнотливість. Але головне-це любов до Бога і ближньому своєму.
Гріх-це порушення
заповідей Христових. Грішити можна словом, ділом і думками своїми. Існують сім
смертельних гріхів: гординя, жадність, блуд, заздрість, обжерливість,
злопам’ятність, засмучення. Гординя перемагається смиренністю і лагідністю,
жадібність – перемагається щедрістю, заздрість – безкорисливістю і любов’ю, обжерливість
– стриманістю і тверезістю, гнів і злопам’ятність – миролюбством, терпінням і
прощенням, засмучення зневіра – оптимізмом і працьовитістю.
Жити потрібно в
мирі з Природою, боротися зі своєю жадібністю і стримувати апетити, слідувати
заповітам совісті і розуму, турбуючись про ближніх, творити добро і боротися із
злом. Головним чином, пригнічуючи зло в собі. Від якої кількості бід ми були б
захищені, якби ми самі шукали ворога не на стороні, а всередині себе, якщо б ми
керувалися заповідями Божими. Тоді ніякий бруд до нас не пристав, ніякі хвороби
нас не здолали, всі напасті обходили б нас стороною. Захист і спасіння наше в середині нас. Саме так, адже ми діти
Божі, яких він любить! Амінь!
